Сучасне життя годі уявити без комп’ютерів, а школу – без інформатики. Пропонуємо більш докладно поговоримо про те, для чого потрібно вивчати цей предмет.

Знання з інформатики надзвичайно важливі у наш час. Адже нині комп’ютер потрібен на будь-якій роботі. І у майбутньому застосування обчислювальних машин лише розширюватиметься. У тому числі – й на наше повсякденне життя.

Інформатика працює з великими масивами інформації. Це, по суті, наука, що її обробляє, передає та автоматизує. Позатим інформатика розвиває творчий підхід до розв’язання задач та логічне мислення, а крім того – навчає приймати рішення і долати проблеми. Так коротко можна окреслити основні завдання цієї навчальної дисципліни. Вона вчить дробити задачу на окремі частини, шукати певні закономірності та шаблони рішень, створювати алгоритми дій. Отримані навички можна застосовувати у найрізноманітніших життєвих ситуаціях та бути із сучасними технологіями на «ти».

Інформаційні технології нині використовують чимало галузей – медицина, освіта, журналістика, підприємництво та багато інших, де обчислення відіграють фундаментальну роль. Дизайнери, інженери, редактори, будівельники тощо давно використовують обчислювальну техніку як інструмент для роботи. Комп’ютери виконують значно більші обсяги завдань за значно коротший час, на противагу людині. Тож багато хто сьогодні вже каже про те, що у майбутньому чимало професій, де наразі задіяні люди, перейдуть у «руки» машин.

На світлині – Маргарита Потапчук викладає інформатику у 5-А. У її класі завдання виконують усі. Інакше – ніяк. Інколи вчителька залучає собі на поміч сильніших учнів: коли ті швидше справляються із завданням, допомагають слабшим однокласникам, які поки ще не виконали свою роботу. На уроках Маргарити Олександрівни сумувати не доводиться, кажуть ліцеїсти. Адже вона завжди намагається дібрати цікаві завдання, нерідко – в ігровій формі.

«Оскільки ми живемо у непростий час, інколи у перебіг уроку свої корективи вносить повітряна тривога, – розповідає Маргарита Потапчук. – Тому доводиться перелаштовувати учнів на роботу без комп’ютерів».

Для цього вчителька продумує відповідні завдання. Разом із дітьми повторює попередній матеріал. А ще – ділить клас на дві групи. Одна група складає алгоритм дій, як учні готуються до уроків з будь-якого предмету, у вигляді плану. Інша – складає подібний алгоритм, але у вигляді блок-схеми. Під кінець уроку хтось із учнів диктує графічний диктант, у результаті якого з’являється певна фігура. Інформатика – це наука, що використовує обчислення як всеосяжний інструмент для розв’язання проблем будь-якої складності у різних сферах, каже Маргарита Потапчук.

Насамкінець давайте трохи поговоримо про винахідника світового масштабу Любомира Романкова. Він народився в Україні, але родина виїхала у Канаду. А от кар’єру зробив в Америці – і вона якраз дуже тісно пов’язана із комп’ютерами. Річ у тім, що Любомир Романків став провідним науковцем компанії IBM. Його винаходи вивчають в університетах світу, а портрет розміщений у Залі національної слави США. Таким чином, винахідник став другим після Ігоря Сікорського українцем, якого удостоїли такої високої пошани!

Найвідоміший та, без застережень, революційний винахід Романкова – тонкоплівні магнітні голівки для запису інформації. Завдяки їм з’явився жорсткий диск. А ще – персональний комп’ютер, зокрема і Apple. Через що Любомира Романкова інколи навіть називають «хрещеним батьком» Apple. «Кожна з головок була меншою за чверть волоска людини, – розповів в одному з інтерв’ю винахідник. – Такий спосіб запису інформації був дешевим і швидким. Але процес будування такої головки є неймовірно складним, бо вимагає до 500 різних кроків у виробництві. На розробку перших магнітних головок я витратив три роки».

Загалом, коли ви вмикаєте свій комп’ютер, починають працювати одразу 7 патентів Любомира Романкова! Загалом він автор майже 70 патентів і двох десятків відкриттів.

Любомир Романків направду досяг значних результатів у галузі розробок елементів обчислювальної техніки. Коли йому кажуть, що щось зробити неможливо, він відповідає: «Якщо ви не можете, то це за вас повинен зробити хтось інший». А ще він переконаний, що людина обов’язково має виходити за рамки та своїм ентузіазмом до праці дивувати інших.  

Цьогоріч, 17 квітня, Любомир Романків відсвяткував свій 92-ий день народження.